Лютий 2022 року став переломним не лише у військовому, а й у культурному вимірі. Масовий перехід на українську мову, який соціологи фіксують з перших днів повномасштабного вторгнення, перетворився на один із найпомітніших суспільних феноменів сучасної України та її болісного, але неминучого шляху до себе та власної автентичності.
За даними соціологічної групи «Рейтинг», частка тих, хто спілкується українською в побуті, зросла з 41% у 2021 році до 67% у 2024-му. Особливо разючі зміни зафіксовано у великих містах сходу та півдня країни — там, де раніше домінувала російська мова і де перехід давався найважче.
Мовознавець Київського університету зазначила: “Ми спостерігаємо унікальне явище — добровільну масову переорієнтацію мовної ідентичності. Люди переходять на українську не через закон, а через внутрішню потребу відмежуватися від агресора та підтвердити власну належність”.
Сфери, де зміни найпомітніші:
Соціальні мережі та онлайн-комунікація молодого покоління
Обслуговування у кафе, магазинах та сфері послуг великих міст
Корпоративне середовище компаній, що раніше працювали виключно російською
Розмовне мовлення у громадських місцях Харкова, Одеси та Дніпра
Навчання у школах та університетах, включно з точними науками
Перехід на українську нерідко супроводжується труднощами та навіть певним внутрішнім конфліктом. Люди, що виросли в російськомовному середовищі, змушені долати мовний бар’єр у власній країні — парадоксальна і болісна ситуація, наслідок десятиліть колонізації освітнього та культурного простору.
Але більшість сприймає цей виклик як особистий внесок у культурну незалежність країни. Соціологи відзначають: серед тих, хто перейшов на українську, рівень задоволеності своїм вибором надзвичайно високий — понад 85% не мають жодних сумнівів. Мова стала зброєю, прапором і домом водночас для мільйонів людей.