Чернігівщина, яка однією з перших прийняла на себе удар повномасштабного вторгнення, паралельно бореться ще з однією проблемою — екологічною. Обстріли, знищена інфраструктура, сміття, що накопичується через порушену логістику, загрожують природним ресурсам, зокрема річці Десна. У відповідь місцеві активісти та громади розгорнули низку еко-ініціатив, які поєднують прибирання, просвіту та волонтерство.
Однією з найпомітніших акцій стали регулярні толоки з очищення берегів Десни та її приток. Школи, університети, бізнес, місцеві жителі виходять на прибирання кілька разів на рік. За одну таку акцію збирають тонни пластику, скла, металобрухту, побутових відходів. Частину сміття сортують просто на місці: пластик і метал спрямовують на переробку, органіку — на компост.
Паралельно в Чернігові розвивають культуру роздільного збору сміття. У дворах та біля шкіл з’являються контейнери для пластику, паперу, скла. Громадські організації проводять лекції, майстер-класи, еко-квести для дітей і підлітків, пояснюючи, як пов’язані побутові звички кожного з екологічним станом річок і лісів. Особливий акцент роблять на тому, що під час війни важливо не «плювати на все», а навпаки — берегти те, що ще можна зберегти.
Частина ініціатив отримала підтримку міжнародних фондів та програм ЄС: гранти дозволили закупити сміттєві баки, човни для прибирання важкодоступних ділянок, обладнання для переробки пластику на локальному рівні. З’являються й креативні проєкти — наприклад, арт-об’єкти з перероблених матеріалів, які нагадують містянам про ціну байдужості.
Еко-рух у Чернігові показує, що турбота про довкілля не «відкладається на після перемоги». Навпаки, чисті річки й ліси — частина тієї України, за яку зараз воюють, і громади вже сьогодні беруть на себе відповідальність за цей фронт.