Культура

Сучасна українська проза: нове покоління голосів

Українська проза переживає тектонічний зсув, що змінює її назавжди. Нове покоління письменників, що заявило про себе ще в 2010-х роках, сьогодні пише в...

Р
Редактор культури
Кві 26, 2026, 10:00 AM
reading glasses, prose, book, spectacles, reading, read, prose, prose, prose, book, book, book, book, book, reading, reading, reading

Українська проза переживає тектонічний зсув, що змінює її назавжди. Нове покоління письменників, що заявило про себе ще в 2010-х роках, сьогодні пише в умовах, яких не уявляло жодне попереднє літературне покоління. Їхні тексти — це одночасно художнє свідчення епохи, колективна терапія та наполегливий пошук форми для досвіду, що категорично не вкладається у звичні наративи та літературні жанри.

Письменниця, чий дебютний роман став бестселером у 2024 році, зізналася: “Я писала цю книжку в укритті. Коли лунала тривога, я брала ноутбук і спускалася в підвал. Там і написала найважливіші розділи. Мабуть, страх і темрява зробили мене набагато чеснішою і точнішою письменницею”.

Автори, що визначають обличчя нової української прози:

Тамара Горіха Зерня — «Доця», голос матері та дочки в часи окупації і розлуки

Артем Чех — фронтова проза з документальною точністю і стриманою емоцією

Любко Дереш — містична проза, що шукає українське колективне несвідоме

Наталка Сняданко — урбаністична проза зі складними багатовимірними жіночими образами

Катерина Калитко — поезія та проза на межі документу, сповіді та метафори

Максим Кідрук — жанрова проза, що свідомо обирає українську ідентичність як основу

Ці автори активно перекладаються європейськими мовами та отримують міжнародні літературні премії. Їхні книжки з’являються на полицях бібліотек у Лондоні, Берліні, Стокгольмі та Варшаві. Світ відкриває для себе українську літературу і приходить до приголомшливого висновку: він пропустив щось дуже важливе і дуже потужне.

Показово, що нова українська проза уникає двох крайнощів: вона не є пропагандою і не є безпристрасною хронікою. Вона шукає людину всередині трагедії — зі всіма суперечностями, слабкостями і несподіваною силою. Саме ця чесність робить її переконливою для читача будь-якої національності та культури.

На жаль, для того щоб світ відкрив цю літературу, знадобилася трагедія. Але українські письменники перетворюють цю трагедію на текст, а текст — на міст між своєю болісною реальністю та цікавістю і співчуттям мільйонів читачів по всій планеті.