Дуальна освіта — це модель, за якої студенти поєднують навчання у виші з роботою за фахом у компаніях-партнерах. В Україні ця система активно розвивається останні кілька років, а повномасштабна війна лише посилила запит на практично підготовлених фахівців. Для молоді це шанс отримати реальний досвід, а для бізнесу — виростити собі кадри.
Наприклад, Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника співпрацює з «Новою Поштою», «Епіцентром», локальними IT-компаніями та виробничими підприємствами. Студенти спеціальностей «Логістика», «Менеджмент», «Комп’ютерні науки» частину тижня проводять на лекціях та практичних у виші, а інші дні — на підприємствах, де виконують реальні завдання: аналізують дані, оптимізують процеси, працюють з клієнтами.
Бізнес, своєю чергою, бере участь у формуванні навчальних програм, щоб теорія відповідала реальним потребам ринку. Компанії надають сучасне обладнання, програмне забезпечення, кейси, а іноді й оплачувані стажування. За статистикою МОН та самих вишів, від 70 до 85% студентів дуальних програм отримують пропозицію постійної роботи ще до закінчення навчання.
Умови воєнного часу роблять таку модель особливо актуальною: молодь отримує дохід, не чекаючи диплома, а підприємства — мотивованих працівників, які не потребують тривалого «входження в професію». Держава також підтримує дуальну освіту через зміни в законодавстві, гранти та пілотні програми в різних регіонах.
Виклики теж є: не всі спеціальності легко перевести на дуальний формат, частина студентів мешкає в інших містах або виїхала за кордон. Проте успішні кейси показують, що дуальна освіта може стати одним із ключових інструментів відновлення економіки після війни та зменшення безробіття серед молоді.